робити висновки взагалі невдячна справа,зачепило за живе)) Вікторія, проф.порада, займись рекламою, менше мороки і більше грошей, у випадку з дітьом дуже допоможе. Якщо вмієш і любиш писати, то будь-яке рекламне видання тебе з"їсть з головою)) А це най так і лишається для душі))

Галочка, не буду сперечатися, але все ж мені здається, що це певна тенденційність - подавати репліки, які були сказані напівжартома-напівсерйозно... Насправді дуже складно зрозуміти, що Чубай за людина. Тому не варто робити висновки, відштовхуючись від кількох фраз.
Я взагалі не схильна "колупатися" у таких тонкощах. Є Чубай, є "Плач", мені, як і багатоьм іншим подобається їхня музика, відповіді на купу важливих питань можна знайти у текстах їхніх пісень (особливо тих, які найменш популярні - Єхидна, Коридор з дверима завбільшки з око, Задихана корида тощо)... Все інше видається зайвим і непотрібним. Принаймні, для мене. Коли зловила Чубая в гримерці, то думала навіть не про інвю. Просто хотілося поспілкуватися. І чомусь не про музику, а про життя)

Мабуть, що ліпше)

О, з Чубаєм навіть я не змогла по-доброму поговорити)), хоча і не з такими доводилось знаходити спільну мову )) Павук з "Корозії Металу" і то виявився вихованішим)) Я підозрюю, вся штука у тому, що Вікторія вела з ним розмову лише про "так звану" сольну творчість, не зачепивши того, що вже давно цікавить усіх прихильників гурту "Плач Єремії", ніяким чином не поранивши його)) Де, власне, музика? Де друга частина "Світла і сповіді"?! Вже не рік і не два як обіцяна. І взагалі, що трапилося з самим гуртом?! Чому вони не виступають і не концертують, так як усі порядні рок-ватаги? Востаннє Плачі були у нас в "Майдані" у Луцьку два роки тому, коли Півні грали. Ну як були, зайшли "на вогник" повечеряти після чергового політ.концерту на площі, на морозі, у перервах між піз...м політиків, для якоїсь тисячі люду, більшість з яких скаже, що "Плач Єремії" - це гурт однієї пісні)). Так от, після цього у нас в Майдані були усі музиканти, і Роман Дячишин, і Юрко Дуда, і я ніколи не забуду, з якою заздрістю і відвертим сумом Чубай, "навечерявшись", вилазив з майданівського підвальчику і дивився, які викрутаси виводять на сцені Півні і що роблять вони це не для бездумних роззяв, ласих до халяви, а для півсотні людей, тих, кому це дійсно потрібно, тих, хто знають усі пісні, усі тексти і ніколи не зрадять)). Я запитала тоді Тараса, коли вони і до нас приїдуть з концертом, на що почула:"у вас ніколи не стане грошей заплатити за наш виступ")), мені стало його відверто шкода. Син талановитого поета, файний музикант і співак, один з найкращих..., пречудовий гурт "Плач Єремії", на мою думку, у музичному сенсі найбільш багатий - усе – від гард-року до джазу. Маю такі щемливі дитячі спогади про них, перші пісні по радіо "Промінь", перший сольний концерт у Рівному у 1996-му році. Вони, як і Півні, як і Кому Вниз навчили тоді багатьох дітей читати сучасну поезію, зрештою, навчили української мови, я, власне, російськомовна дитина російськомовних батьків відкрила для себе і літературу, і мову саме через них, бо з музикою була знайома усе ж через західну рок-культуру... і на початку дев’яностих поява такої музики, яку грали „Плач Єремії” і таких постатей як Чубай, була справжньою культурною революцією... І тепер таке бездумне і безвольне розтрачання свого таланту, на корпоративи, політ.агітації, усілякі різдвяні акції, для справжнього музиканта - це смерть! І тут вже не відмажешся складністю характеру і складністю буття!)) Хотілося б, щоб хтось колись в інтерв’ю з Тарасом запитав, коли вже нарешті скінчаться його заробітки і розпочнеться музика? Коли збереться у студії один з найкращих українських гуртів і запише хорошу, якісну платівку? І взагалі, я розумію, що подробиці особистого життя музикантів, письменників, штукатурів і теде завжди будуть цікавити людей найбільше, але ж, хотілося б вірити, що авдиторія "сумно" не є звичайною читацькою масою, а дописувачі не просто журналісти, а ще й небайдужі до музики і культури, як такої, люди. До речі, найкращі матеріали - ті, які не продають-ся, і журналістська доля дуже кострубата, не бажаю нікому професійно займатися цим, а шукати інші мотивації, бажаю свободи, хоч і без грошей, але все ж, це набагато солодше!))

та я досі в розстроєних чувствах, що ГПУ так і не дала це інвю(
а в Черкасах до Чубая нікому діла нема. Питають: хто це такий?)) Але вимагають, щоб більше нікуди не давала. Я ж зара типу без роботи сиджу, на гонорарах. Тому мушу коритися(

gorodnicka@gmail.com.ua

У мене є знайома журналістка, яка перед інтерву ніколи не читає чужих розмов з цією людиною до якої іде і не готується до балачки. Каже, що вже по ситуації уявляє собі, наче перед нею не зірка, давня знайома, яку вона давно не бачила, тож запитати завжди знайдеться про що. І отакі дурні розмови про життя-буття і всяку нісенітницю, як на диво у неї виходять просто бомбезні. Вона таким ином провокує людей на простоту відповіді. Часто таким чином і ловить сенсації... :)

п.с. а де можна почитати цілу розмову? (киньте лінка у приватне повідолення якщо не шкода)))

І як вам тільки вдалося розвести Чубая на розмову??
давно вже не бачила, щоб він спокійно розповідав про свій побут і творчість.
Востаннє я його бачила в нетверезому стані і дуже агресивного.
Автору зарах! Файна розмова вийшла. Хоча знаючи Чубая, моливо і не все так легко було як читється :)

важко судити про вистави Жолдака з рецензій, але матеріал написаний добре. дякую

Оце так пред'явочка )

Забужко не досиділа, бо Жолдак її переплюнув.

Фемінізм породжений якимсь прищемленням жінок - тобто породжений злом. Але він породжений не для вирішення проблеми. А як її закономірний наслідок. І теж є злом.

Як каже одна народна мудрість: чоловік - голова, а жінка - шия. Куди шия поверне, туди голова і дивиться.

Жінка є невід"ємною половиною сімейного життя, запорукою продовження роду...

І не дивно, що виникає певна жіноча субкультура. Адже наша культура наближається до повної втрати сімейної функції. А в таких умовах чоловік-раб залишається чоловіком-рабом. А шо робити жінці? Вона генетично запрограмована дітей народжуати і виховувати, а тут треба просто вимирати.

Так шо "феміністки" по суті - це жінки, які шукають себе в нових умовах...

Соціальна (не)рівність тут ніпричому.

звісно, що розробили. якщо цікаво, то читайте тут: http://www.dt.ua/3000/3050/486 74/
щодо мене, то це, напевно, суміш культурно-ліберальної феміністки із несвідомою))))